14 жовтня! Чотири свята в один день. Звичаї, прикмети і заборони

У п’ятницю, 14 жовтня в Україні святкують одразу чотири свята: Покрови Пресвятої Богородиці, День українського козацтва, День захисників і захисниць України, День створення Української повстанської армії.

Покрова Пресвятої Богородиці – велике християнське і народне свято, яке відзначають 14 жовтня за православним календарем.

За легендою, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ’я – Царгород (Константинополь), намагаючись захопити місто. Мешканці столиці Візантії у гарячій молитві звернулись до Богородиці з проханням про порятунок. І Богородиця, за оповідями, явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою (омофором). Після цього вороги вже не могли побачити цих людей.

Як вказують деякі джерела, вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення та стали християнами.

За іншою версією, натхненням для свята стало видіння Андрія юродивого під час облоги Константинополя військами агарян. Пресвята Богородиця з’явилася мешканцям міста у храмі та прийняла їх під свій захист покров. Після цього війська противника відступили, а місто було врятовано.

Відзначення свята Покрови має дуже глибоку історію в Україні. Хоча свято було впроваджене ще з часів хрещення Русі, особливе шанування Покрови Богородиці починається з 12 століття.

Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорозьких козаків, котрі будували багато однойменних храмів та шанували особливо ікони Покрови. Деякі Покровські храми, переважно 18 століття, вціліли до нашого часу. Перлиною української архітектури можуть вважатися Покровський собор Харкова, зведений у 1689 р., у стилі мішаного козацько-московського бароко, та київська трибанна церква Покрови на Подолі, що зведена у 1766 році видатним Григоровичем-Барським.

Згідно з переказами та легендами, саме на Покрову запорізькі козаки вирушали на зимівлю по своїх хуторах та зимівниках. На Січі залишалася тільки стала залога із січовиків, які нічого, крім власної зброї не мали, та інших козаків, що за різними причинами залишалися у своїх куренях. А оскільки в ті часи основним календарем були церковні празники (свята) – то і маємо козацьке свято на Покрову.

До Покрови завершувався період сватань і приготування до весіль, який починався після Першої Пречистої (Успіння Пресвятої Богородиці, 28 серпня).

До початку жовтня закінчуються усі найважливіші сільські роботи на землі (в тому числі сівба озимих) – завершено хліборобський цикл робіт. Зібраний урожай (достаток) та більш-менш вільний час дають можливість для проведення весіль. Це найблагодатніша пора для весільних гулянь, початку вечорниць. Звідси беруть свій початок весільні осінні тижні. Згодом, під впливом християнства, виникла традиція, що дівчата, котрі бажали взяти шлюб саме цього року, мали побувати на святі Покрови у церкві і помолитися.

Народні прикмети:
Журавлі вже відлетіли – чекай ранню зиму.
Випав сніг – прикмета, що зима буде сніжною і морозною
Яка погода на Покрову, такою і буде вся зима.
Зіграєш весілля на Покрову – за прикметами життя в шлюбі буде щасливим.
Що не рекомендується робити:
У цей день потрібно відмовитися від будь-якої брудної роботи: не можна прати, прибирати, копати. Також в руки не потрібно брати голку для шиття.
На Покрову категорично заборонено лаятися і свариться, особливо з близькими людьми.
На свято не можна вживати алкоголь. Також протягом дня бажано не готувати серйозних страв, потрібно починати готувати тільки ближче до вечері.
Також в цей день не треба позичати гроші або ж брати в борг.
Сім’ям, де є незаміжня дівчина, не можна відмовляти сватам. Вважається, що якщо в цей день відмовитися, то дівчина може залишатися самотньою ще протягом трьох років.
Іменини: Олександр, Олексій, Віра, Георгій, Іван, Михайло, Микола, Петро, Роман, Сава.

День Українського козацтва.

У XVI-XVII ст. в ході боротьби з іноземними завойовниками українська народність істотно консолідувалася. Найважливішу роль зіграло при цьому виникнення особливих військових формувань – козацтва (XV століття), яке створило державу (XVI століття) зі своєрідним республіканським ладом – Запорізьку Січ, яка стала політичним оплотом українців.

З початку відродження козацтва на Україні президентом України були підписані укази: «Про координаційну раду Українського козацтва», «Про національну програму розвитку Українського козацтва на 2002-2005 роки.» І, звичайно ж, «Про день Українського козацтва».

В Україні зареєстровано близько десятка всеукраїнських громадських організацій українського козацтва та більш ніж п’ятсот обласних, районних, міських і сільських козацьких утворень. Серед них: «Українське козацтво» (1991), «Спілка козацьких організацій України» (1999), «Козацтво України» (2001), «Об’єднане козацтво України» (2003) та ін. У своїх лавах вони нараховують майже 200 тисяч осіб.

З 1991 р. постійно організовуються кінні походи «Козацькими шляхами», з 1992 р. – зарубіжні походи козацької чайки «Свята Покрова» до берегів Франції та Англії, з 1996 р. у Києві щорічно проводиться фестиваль-турнір бойових мистецтв «Козацька слава», з 1999 р. у Запоріжжі проходить щорічний фестиваль національних видів єдиноборств, а у Дніпропетровську – всеукраїнський чемпіонат козацького морського багатоборства. Періодично стартує регата пам’яті Сірка за маршрутом Київ — Запоріжжя — Босфор. У 2001 р. створено Всеукраїнську федерацію козацького двобою та Міжнародну федерацію бойового гопака.

День захисників і захисниць або День захисника України

Започатковано 14 жовтня 2014 року президентським указом із назвою «День захисника України». З 2015 року є державним святом і неробочим днем. 14 липня 2021 року Верховна Рада перейменувала свято на «День захисників і захисниць України».

Потреба у загальнодержавному святі про захисників України особливо гостро постала після російської окупації Криму та початку воєнних дій на території Донецької та Луганської областей. Сотні полеглих бійців за Україну потребували гідного вшанування з боку суспільства й держави. Також в українському суспільстві внаслідок реакції на російсько-українську війну підсилилися тенденції декомунізації – відмови від радянських символів і свят.

14 жовтня є символічним днем створення Української повстанської армії. Ця дата була визначена самими повстанцями — відповідне рішення ухвалив підпільний парламент Українська Головна Визвольна Рада.

100 тисяч солдатів та півмільйона волонтерів — такою була єдина армія у Другій світовій, що представляла українські інтереси та боролася за незалежну українську державу.